Терористичні атаки росії у березні-квітні 2024 року вийшли на новий безпрецедентний рівень. Усіма силами та ракетами ворог намагається занурити України у темряву. При цьому держава-терорист використовує балістичні ракети, вартістю понад 100 мільйонів доларів кожна, аби надточними ударами повністю зруйнувати теплові електростанції. Усе це робиться для того, щоб Україна опинилася у повному блекауті, стверджує міністр енергетики Герман Галущенко. 

Тож термінова реалізація проектів відновлювальних джерел енергії – тепер не просто питання європейського енергетичного курсу України. Розвиток вітрової та сонячної енергетики на фоні останніх воєнних подій – це питання виживання нашої держави в умовах майже повністю зруйнованої енергетичної інфраструктури країни.

Зруйнована генерація

Енергетики наголошують: ситуація з генеруючими потужностями в Україні є критичною. Відновити енергосистему держави хоча б до рівня, який був до 22 березня 2024 року, практично неможливо. Зрештою, навіть з цими потужностями у холодні дні січня 2024 року дефіцит електроенергії в Україні сягав 5% добового споживання. Тож вже тоді доводилось закуповувати імпортну електроенергію, аби забезпечити споживачів. 

До повномасштабної війни енергетична система України значною мірою залежала від викопного та ядерного палива. У 2021 році виробництво електроенергії в Україні становило 156,6 ТВт•год. Атомні електростанції (АЕС) тоді склали 55,1% від загального обсягу генерації, теплові електростанції (ТЕС) та теплоелектроцентралі (ТЕЦ) – 29,3%, гідроелектростанції (ГЕС) та гідроакумулюючі станції (ГАЕС) – 6,7%. Менше 9% припадало на інші джерела, в тому числі відновлювальні. 

Як відомо, Канівська ГЕС зруйнована вже давно. Як і електростанції "Донбасенерго". А найбільшу Запорізьку АЕС окупанти захопили з початком воєнних дій. Потужностей, що залишалися на неокупованій території ще до масованих березневих бомбардувань, ледве вистачало для забезпечення потреб населення й економіки.

Після останніх масованих атак на енергетику, ситуація стала гіперкритичною. Як повідомляла “Українська правда”, у березні-квітні 2024 року потужних ракетних обстрілів зазнали Криворізька ТЕС, Придніпровська ТЕС, Бурштинська ТЕС, Ладижинська ТЕС, Добротвірська ТЕС, Трипільська ТЕС, Харківська ТЕЦ-5, Харківська ТЕЦ Есхар, Зміївська ТЕС, Калуська ТЕЦ, ДніпроГЕС, Середньодніпровська ГЕС та Кременчуцька ГЕС. При цьому левова частка атак була успішною для ворога, проте плачевною для нашої енергетики. Як результат, одне з найбільших міст України – Харків – певний час було повністю знеструмлене,  сотні тисяч споживачів залишились без електроенергії, а відтак у низці областей України було введено графіки відключень.  Більшість котлів та генераторів ТЕС, ТЕЦ і ГЕС або знищено фізично без можливості відновлення, або ж потребують довготривалих ремонтів впродовж кількох років. 

Тож сьогодні енергетика України «тримається» на атомній генерації Хмельницької АЕС та імпорті європейської електроенергії (йдеться про доступ до 1700 МВт імпорту електроенергії). «До того ж, працюють вітрова та сонячна генерація. Наприклад, саме вони дозволили швидше відновити енергопостачання в одному із найбільш проблемних регіонів – на Одещині», - розповідає директорка з комунікацій НЕК "Укренерго" Марія Цатурян.

Чи варто відновлювати традиційну генерацію?

Експерти енергетичної галузі стверджують: росіяни поставили собі за мету фізично знищити всю традиційну генерацію, якою до сьогодні нашу державу забезпечувала невелика група компаній – ДТЕК, ПАТ "Укргідроенерго", ПАТ "Центренерго". При чому у випадку з ПАТ «Центроенерго» цієї мети вже вдалося досягти. Після руйнування у квітні однієї з найбільших в Україні Трипільської ТЕС, ПАТ «Центроенерго» заявило про знищення росіянами 100% потужностей компанії. 

«Пошкоджені об’єкти відновити до того рівня, що був до цієї атаки, це буде дуже складно", - розповіла заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук в коментарі BBC News Україна. За її словами, "до літа ми не зможемо відновити (потужності) до того рівня, що був до атаки 22 березня". Та й до зими – відновити "необхідний мінімум" буде складно.

Але чи дійсно потрібно відновлювати радянську спадщину – великі ТЕС на фоні проєвропейського курсу України щодо зменшення карбонових викидів та розвитку «зеленої» енергетики? 

Наразі ворог не обстрілює атомні станції, які забезпечують базову генерацію. Адже влучання в АЕС означатиме не лише руйнацію енергоблоку, але й масштабну екологічну катастрофу для всієї України, від якої постраждає водночас і росія, і Європа.  

Поза прицілом ракет перебувають сонячні та  вітрові електростанції, а також інші відносно невеликі об'єкти  “зеленої” генерації. Головна причина їх недоторканості - нерентабельність обстрілів 

«Вони намагатимуться зробити нашу землю непридатною для нормального існування. Вони пішли знищувати все, до чого можуть дотягнутися. Наступної зими без електроенергії і опалення залишаться мільйони українців, буде частково паралізовано промисловість і транспорт. Основне питання – це час на відновлення пошкодженого і, взагалі, сенс цього відновлення», - наголошує у своєму блозі на Цензор.нет співзасновник Української асоціації відновлюваної енергетики Ігор Тинний.

На його переконання, відновлення традиційної генерації у попередніх масштабах і неможливе, і недоцільне. Адже існує високий ризик того, що одразу після або під час відновлення великі об'єкти традиційної генерації – такі як ТЕС і ГЕС - буде розбомблено повторно. Саме ж відновлення традиційних генеруючих потужностей до довоєнних масштабів триватиме не один рік і потребує мільярдів євро інвестицій. 

 «Руйнування значно більші, ніж у 2022 - 2023 роках. Ми постаємо перед викликами, як підготуватися і пройти наступну зиму. За таких обставин маємо децентралізувати генерацію, максимально швидко наростити потужності відновлюваних джерел енергії та розподіленої генерації», - наголошує Міністр енергетики Герман Галущенко. «Це не тільки питання «зеленого» переходу - для нас це інструмент виживання», - стверджує він.

Для майбутньої стабільності енергосистеми необхідно не стільки модернізовувати стару радянську енергетичну спадщину, скільки вкладати інвестиції у сучасні, вискотехнологічні рішення, - в один голос стверджують експерти енергетичної галузі. Серед них - вітрові та сонячні електростанції, а також розподілена генерація на основі природного газу: газопоршневі та газотурбінні електростанції невеликої потужності. Такі енергетичні об’єкти ворог не зможе знищити. Адже йдеться про велику кількість міні-електрстанцій, влучання в які є дуже малоймовірними, зважаючи незначні розміри таких об’єктів, та надто “дорогим” задоволенням, зважаючи на вартість ракет. 

Відновлювальній генерації – так!

Для того, щоб мінімізувати в країні ризики блекауту через чергові російські обстріли, нам необхідно «озеленити» та децентралізувати енергетику. Адже багато малих об’єктів генерації важче знищити, ніж декілька великих. А якщо вже йдеться про нове будівництво, то воно має бути менш шкідливим для довкілля, ніж колишні вугільні гіганти. І оскільки Україна рухається до Євросоюзу, під час планування нової генерації потрібно враховувати вимоги «зеленого» енергетичного переходу.

Гарна новина в тому, що попри усі ризики війни, в Україні активно розвивається вітрова енергетика. Будівництво більшої кількості «зелених» електростанцій допоможе Україні надалі забезпечувати людей світлом, поки росія атакує енергосистему країни, - вважають експерти.

«Реіндустріалізація на основі нових технологій та відновлюваних джерел енергії набуває критичного значення, оскільки технологічно оснащена промисловість є фундаментом стійких економіки та обороноздатності. Інвестування в європейське майбутнє сприятиме досягненню енергетичної незалежності та конкурентоспроможності на внутрішньому ринку ЄС», - стверджує у своєму блозі на сайті “Економічна правда” керівник напрямку відновлюваної енергетики та "зеленої" відбудови України Razom We Stand Максим Бевз. 

На переконання експерта, в умовах посилених атак на нашу енергетичну інфраструктуру необхідно будувати розподілені високоманеврові генеруючі потужності. «Згідно з аналізом Razom We Stand, для заміни пошкоджених вугільних ТЕС треба ввести в експлуатацію близько 12 ГВт потужностей, у тому числі з використанням вітрової та сонячної енергії», - наголошує Максим Бевз.

Проте українська енергетична система була і залишається однією із головних цілей для росіян, які мають на меті знекровити економіку України та залякати населення.

Тому сьогодні першочергове завдання швидко побудувати 1.5-2 Гвт додаткових потужностей за рахунок відновлюваних джерел енергії, розпорошених на 100-200 окремих енергетичних проектів, - кажуть енергетики. Ідеальним рішенням для цього є побудова великої кількості вітрових електростанцій, кожна з яких зможе генерувати від 5 до 150 Мвт і в разі потреби забезпечувати населені пункти, поряд з якими вони розміщені, безперебійним електропостачанням. 

Ще одна безперечна перевага саме вітрових електростанцій на фоні ракетних обстрілів енергетичних об’єктів – влучити ракетою у вітрову турбіну майже неможливо та надзвичайно дорого для ворога. Цілком зрозуміло, що витрачати на кожну турбіну надточні балістичні ракети, вартістю 100 мільйонів доларів, ворог не зможе. До того ж вітрові турбіни розміщені на достатній відстані одна від одної і навіть у разі влучання в одну із турбін – це не виведе з ладу всю вітрову електростанцію і не призведе до відключень електроенергії для населення та промислових об’єктів. 

Майбутня вітрова електростанція Atlas Volovets Energy на Закарпатті підтримає український енергетичний сектор. Перша черга вітропарку передбачає будівництво 7 вітряків, потужністю 40 Мвт, на гірському хребті Воловецької територіальної громади. Реалізація першої черги проекту дозволить забезпечити електроенергією понад 67 тисяч домогосподарств або понад 200 тисяч осіб.

Воловецький вітропарк має потенціал стати одним із найпотужніших відновлюваних джерел енергії на заході України. Очікується, що його будівництво збільшить потужність діючих вітрових електростанцій України на 18%.

Тож майбутній вітропарк на полонині Боржава є важливим проектом, який підтримає українську енергетику під час війни та сприятиме зміцненню економіки держави. 

‍