Саме такий фундаментальний вибір стоїть перед Україною в умовах необхідності відбудови зруйнованого війною енергетичного сектору. Чи варто продовжувати пострадянський шлях економіки, заснованої на викопних ресурсах, з енергетичними системами, що базуються на використанні газу чи вугілля? При тому, що саме вугілля є найбільшим джерелом енергетичних викидів СО2. 

Чи доцільніше використати можливість рухатись до енергетичної безпеки і незалежності разом з Європейськими Союзом та перейти на децентралізовану енергетичну систему, що спирається на відновлювані джерела: сонячну та вітрову енергію?

Кінець епохи вугілля в Європі 

Остання вугільна електростанція у Великій Британії - Реткліфф-он-Суар (Ratcliffe-on-Soar), яка працювала з 1968 року у центральній Англії - припинила свою роботу після 142 років виробництва електроенергії з вугілля в країні. 

Показово, що саме Великобританія була першою країною, яка побудувала вугільну електростанцію. Перша у світі вугільна електростанція Томаса Едісона «Едісон Електрик Лайт Стейшн» (Edison Electric Light Station) була відкрита в Лондоні в 1882 році. 

Тож доволі символічно, що саме Велика Британія стала першою великою економікою, яка відмовилася від вугільної енергетики. Міністр енергетики країни Майкл Шенкс заявив, що закриття станції «знаменує собою кінець епохи».

При цьому ще на початку 1980-х років вугільна енергетика генерувала 80% електроенергії у Великобританії. Проте із розвитком новітніх технологій та відновлюваної енергетики частка вугільної енергетики вже у 2012 році впала до 40%. А протягом останніх десяти років вона і зовсім пішла на спад через високі податки на викиди вуглецю та розвиток дешевших відновлюваних джерел енергії.

Уряд Великої Британії спрямовує зусилля на те, щоб до 2030 року вся британська енергія вироблялася з відновлюваних джерел.

ЄС та електроенергія: ВДЕ випереджає вугілля 

Європейський Союз за 6 місяців 2024 року отримав більше електроенергії з відновлюваних джерел енергії, ніж з викопного палива. Зокрема, як йдеться у щорічному звіті "Стан Енергетичного Союзу", Євросоюз у першому півріччі цього року подолав позначку у 50% енергії, отриманої з ВДЕ. Вперше в Європі ВДЕ перевищили викопне паливо за обсягами виробленої енергії.

«ЄС зараз добре оснащений для досягнення своїх цілей щодо кліматичної нейтральності", – наголошує комісарка ЄС з питань енергетики Кадрі Сімсон. За її словами, ЄС виробив більше ніж половину своєї енергії з відновлюваних джерел, випередивши викопні види палива, завдяки сильному гідро- та вітроенергетичному року.

Варто зазначити, що на конференції ООН зі зміни клімату COP26 40 країн пообіцяли припинити видачу дозволів і пряму державну підтримку нових електростанцій, які працюють на вугіллі. 

Показово, що до цієї обіцянки не приєдналися США, росія, Китай, Індія та Австралія. 

Хто розвиває вугільну енергетику?

Як прогнозують експерти, половина світового видобутку вугілля у 2024 році припаде на Китай. Другим за обсягом виробником стане Індія – 12% світового видобутку. На третьому місці йде Індонезія з показником 7%. Четверте місце розділили США та Австралія – по 6% світового видобутку. На п’ятому місці росія, яка за прогнозом спродукує 5%. За нею – блок країн ЄС із 3% видобутку. За прогнозами, решта країн світу видобудуть 11% вугілля у 2024 році.

При цьому дві третини світового споживання вугілля припадає на Індію та Китай. Таким чином ці країни покривають значну частину своїх потреб в електроенергії. 

Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) у своєму звіті прогнозує, що глобальний попит на вугілля у 2025 році залишиться рекордно високим. І провідну роль у цьому відіграє Китай. Попри те, що на регіональному рівні попит на вугілля в розвинутих економіках явно має тенденцію до зниження, у деяких країнах з економікою, що розвивається, дуже ймовірно подальше зростання попиту. 

Вибір України: Захід чи Схід?

Проєвропейський вибір України є очевидним, доконаним фактом. Цей вибір відстоювали мільйони українців на Майдані та Революції Гідності. За нього борються та віддають своє життя захисники України у війні зі східним агресором, який знищує нашу енергетичну інфраструктуру. 

Випадок України для “зеленого переходу” є унікальним. Левова частка старих енергетичних потужностей зруйновані і виведені з експлуатації. Тож сьогодні Україна має можливість залучити інвестиції та використати їх для побудови нових потужностей відновлюваних джерел енергії.

На цьому наголошує і виконавчий директор Greenpeace International Мадс Крістенсен. «Коли 75 чи 80% потужностей для виробництва електроенергії виходять з ладу, виникає питання, як побудувати стійку енергетичну систему для майбутнього. Для нас очевидно, що ця система має бути заснована на сонячній та вітровій енергії, на відновлюваних джерелах, які є дешевшими, безпечнішими та більш стійкими. Оскільки вони розподілені, а не централізовані, їх важче знищити або обстріляти”, – говорить Крістенсен.

‍