Світ вступив в епоху відновлюваної енергетики, залишаючи у минулому панівне становище вугілля та нафти, а глобальні енергетичні системи перебудовуються на користь чистої електроенергії. Водночас відновлювані джерела енергії знижують попит на викопне паливо не лише в енергетичному секторі, а також у транспорті та промисловості.

І саме вітер є найбільшим джерелом “зеленої” електроенергії у світі. 

Станом на 2024 рік, 60 країн світу зробили питання розвитку вітрової енергетики основою своїх кліматичних зобов’язань. І завдяки таким сміливим політичним рішенням, світ починає використовувати потенціал вітру та забезпечувати стійке, екологічно чисте та енергетично безпечне майбутнє.

Вітер і сонце обігнали викопне паливо в ЄС 

Виробляючи понад 2 300 ТВт*год електроенергії, вітрова енергетика є найбільшим джерелом “зеленої” електроенергії. Про це йдеться у звіті World Energy Outlook 2024, підготовлений Міжнародним енергетичним агентством (МЕА). 

Протягом 2024 року виробництво викопного палива в ЄС продовжувало падати, тоді як вітер і сонце досягли нових висот. 

ЄС виробив рекордні 30% електроенергії за допомогою вітру та сонця, вперше перевищивши частку викопного палива в 27%. Крім того, за перші шість місяців 2024 року майже половина держав-членів ЄС виробили більше електроенергії за допомогою вітру та сонця, ніж за рахунок викопного палива. 

Великобританія цього року також досягла важливої ​​віхи у сфері енергетики. По-перше, Велика Британія, батьківщина промислової революції, закрила останню вугільну електростанцію. А по-друге, відновлювальні джерела енергії тут вперше випередили викопні ресурси. Лише вітроенергетика виробила більше електроенергії, аніж було вироблено з газу. 

Європейська вітрова хартія: досягнення першого року

У грудні 2024 року виповнилася перша річниця «Хартії вітру ЄС», яка зобов’язала 26 урядів країн ЄС та Комісію Євросоюзу зміцнювати та розвивати вітрову енергетику. І як показує практика, лише за 2024 рік Євросоюзу вдалося досягти чималих успіхів у цьому напрямку, хоча амбіції щодо ролі вітероенергетики залишаються ще дуже великими. 

За даними агенції WindEurope, вітер сьогодні виробляє 20% всієї електроенергії в Європі. «Ми очікуємо, що до 2030 року він становитиме близько 30%. Але цього зростання недостатньо для досягнення амбітних цілей ЄС щодо енергетичної безпеки. Ми очікуємо, що вітрові потужності в ЄС зростуть із 225 ГВт сьогодні до 350 ГВт до 2030 року. Водночас ціль ЄС становить 425 ГВт», - йдеться у звіті. 

Тож цілком логічно, що у 2025 році та подальших роках варто очікувати ще потужнішого будівництва у Європі нових вітрових електростанцій, ніж це було в останні роки.

Вітер, що розвиває економіку Європи

11 мільярдів євро в нові виробничі вітрові потужності інвестувала промисловість Європи лише за останні 12 місяців. А європейський ланцюжок постачання вітрового та електромережевого обладнання зараз розвиває 30 нових заводів по всій Європі. 

Очікується, що до кінця 2025 року Європа зможе будувати 9,5 ГВт офшорних і 22,5 ГВт наземних вітрових електростанцій на рік. Наразі ж Європа будує близько 20 ГВт нових вітрових електростанцій щороку.

Розвиток вітрової енергетики позитивно впливає і на ринок праці. За даними WindEurope, на даний час Європейський вітроенергетичний сектор забезпечує не менше 350 000 робочих місць. А в наступні 6 років галузь потребуватиме ще понад 200 000 спеціалістів. 

Загалом за перші 6 місяців 2024 року в Європі побудували 6,4 ГВт нових вітрових електростанцій: 5,3 ГВт наземних і 1,1 ГВт офшорних. Рейтинг країн у Європі, які збудували найбільше потужностей вітрових електростанцій за перше півріччя 2024 року, очолили Німеччина, Франція та Іспанія. Німеччина, зокрема, лише за півроку ввела в експлуатацію 1,7 ГВт нових ВЕС. 

Загальна встановлена потужність вітрової енергетики в Європі досягла 278 ГВт, а країн Євросоюзу – 225 ГВт, де понад 80% припадає саме на наземну вітроенергетику. Станом на початок 2024 року Європа мала не менше, ніж 107 000 вітротурбін. 

Провальний рік для української вітроенергетики 

Голова Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА) Андрій Конеченков назвав 2024 рік провальним для української вітроенергетики. Про це він заявив 12 грудня під час прес-конференції в агентстві "Інтерфакс-Україна". 

За словами Конеченкова, порівняно з 2023 роком, коли в експлуатацію в країні було запущено 238 МВт нових потужностей вітрогенерації, цьогоріч було під'єднано до мережі лише дві турбіни по 5,5 МВт кожна ТОВ "Еко Оптіма" і дві по 4,8 МВт у вітропарку "Островський" ТОВ "Вітряні парки України".

Згідно з даними Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА), станом на початок 2024 року загальна встановлена потужність українських ВЕС становила 1,9 ГВт, з яких 71% розташовані на тимчасово окупованій території.

Тобто безпосередньо генерують та постачають "зелену" електроенергію в об'єднану енергосистему України електроенергію лише 583,8 МВт ВЕС. 

Оптимістичні прогнози для українського вітру

Попри війну, компанії зацікавлені в подальшому розвитку вітрового енергосектору в Україні.

Перспективи 2025 року виглядають доволі оптимістично. Міністр енергетики Герман Галущенко повідомив, що у 2025 році планується будівництво понад 800 МВт вітрової генерації. 

Одним із проектів, який зможе потужно підтримати енергетику України, є будівництво вітропарку Atlas Volovets Energy. Лише перша черга проекту, яка передбачає будівництво 7 вітряків на гірському хребті Воловецької територіальної громади, дозволить забезпечити електроенергією понад 67 тис. домогосподарств або понад 200 тис. осіб.

Тож маємо всі підстави вірити у те, що проєвропейський енергетичний вибір України таки буде реалізовано у 2025 році. 

‍