Повномасштабне вторгнення росії в Україну ознаменувалося не лише масовим терором та захопленням українських територій, але й цілеспрямованим знищенням енергетичної інфраструктури нашої держави. Як відомо, після масованих ракетних атак весною 2024 року традиційна генерація була зруйнована на 80%. 

За словами експертів, для відновлення зруйнованих потужностей нашій державі знадобляться мільярди євро, а саме відновлення знищених обʼємів генерації триватиме роки.

«Зелена» енергетика як альтернатива 

На фоні масштабних руйнувань в енергетиці українська влада повертається до питання кардинальних змін в енергетичній системі, на які не було політичної волі в мирний час. Йдеться, зокрема, про збільшення частки відновлюваної енергетики у загальній генерації. 

Логіка такого розвитку доволі проста: багато малих об’єктів генерації, таких як вітряки та сонячні панелі, набагато важче знищити, аніж один великий. До того ж будівництво вітрової чи сонячної електростанції є в рази швидшим і технологічно значно простішим, аніж відновлення чи повністю нове будівництво ТЕС, ТЕЦ чи ГЕС.

Водночас, відповідно до Паризької кліматичної угоди, учасником якої є Україна, нове будівництво має бути менш шкідливим для довкілля, ніж колишні вугільні гіганти. Тож зелене світло зеленій енергетиці. 

Європа та відновлювальна енергетика

Війна в Україні викликала потужне пришвидшення розвитку вітрової енергетики в європейській енергетичній сфері. Фактично напад росії на Україну підштовхнув Європейський Союз активно рухатися у напрямку енергетичної незалежності від викопного палива. 

Якщо за підсумками 2021 року частка вітрової та сонячної генерації у глобальній системі Європейського Союзу становила лише 19%.

То вже у 1 півріччі 2024 року Європейський Союз виробляє з чистих відновлювальних джерел енергії 44% електроенергії. Про це у своєму звіті «Global Electricity Review 2024» інформує незалежний некомерційний аналітичний центр Ember. 

Найбільше «зеленої» енергетики в Європі виробляють з енергії вітру та сонця. Цей показник значно випереджає світовий показник у 30%. Тобто Європейський Союз є світовим лідером у впровадженні чистих відновлювальних джерел енергії. 

І саме напад росії на Україну змусив Європейський Союз подбати про свою енергетичну незалежність від викопного російського палива та суттєво пришвидшити перехід енергетики на енергію вітру та сонця. 

А що ж Україна?

Ще у 2023 році президент Володимир Зеленський заявляв на конференції у Лондоні, що після завершення війни Україна може постачати Європі зелену електроенергію і ця галузь гарантуватиме стабільність в енергосекторі. «Я вважаю, що й раніше не було альтернативи зеленій трансформації економіки, а російська агресія довела, що зелена трансформація – одна з ключових основ безпеки. Кожен удар по наших енергооб'єктах та кожен прояв російського шантажу енергокризою завершують епоху домінування викопного палива та звичок старої  енергетики, коли цілі регіони могли залежати від одного постачальника, такого як росія», – наголосив він. 

Перспективність зеленого напрямку підтверджена і самими інвесторами, які не припиняють нові проєкти в Україні навіть попри війну. Вони будуть обʼєкти відновлюваної енергетики, виходять на ринок і починають працювати як звичайна генерація.

Як наголошують незалежні експерти галузі, сьогодні важливо, щоб Україна відмовилась від радянської спадщини у вигляді величезних ТЕС, і переходила до менших форм, - розподіленої чи розосередженої генерації.

Водночас, попри всю логіку та аргументи на користь розбудови ВДЕ в Україні, існує справжня опозиція «зеленій» енергетиці. 

Що заважає розвитку відновлюваної енергетики в Україні?

Енергосистема України від'єдналася від систем росії та білорусі вночі 24 лютого, за кілька годин до нападу на Україну. У спільній енергосистемі з росією та білоруссю Україна працювала ще з радянських часів, отримуючи звідти електроенергію, якої бракувало під час "пікового" навантаження.

Водночас у березні 2022 року після початку воєнних дій Україна стала членом так званого "енергетичного Євросоюзу". Тобто завершилось об'єднання української та європейської енергосистем. Україна приєдналася до об'єднаної енергосистеми континентальної Європи ENTSO-E на рік раніше запланованого. 

Саме це приєднання і можливість оперативного імпорту електроенергії з ЄС стало потужною підтримкою української енергосистеми в умовах дефіциту генерації. 

"Синхронізація відкриє і для України, і для Європи широкі можливості для розвитку енергетичного ринку, переходу на відновлювані джерела енергії та зміцнення енергетичної безпеки Європи", - заявив тоді голова правління НЕК "Укренерго" Володимир Кудрицький. 

Проте шлях України до незалежності від російської енергосистеми та енергоносіїв болісно вдарив по бізнесу корпорацій, які займалися постачанням викопного палива. 

За даними "Укренерго", ще у 2021 році напередодні війни залежність України від поставок російських та білоруських нафтопродуктів була критичною (до 70%), а також значною була залежність від імпорту вугілля та газу, який хоч і надходив за "віртуальним реверсом" із Європи, але був переважно російським за походженням. 

Зрозуміло, що зацікавленими сторонами у цих поставках викопних паливних ресурсів були також чимало представників і з української сторони. Адже тут йдеться про гроші, великі гроші. Тож не дивно, що наміри України розвивати відновлювану енергетику, навіть зараз, в умовах війни, наштовхуються на опір тих, кому енергетична незалежність та безпека нашої держави просто невигідна фінансово. 

Потужне вугільно-газове лоббі вкладає українцям у голови цинічні та брехливі міфи про те, що:

• альтернативна енергетика не здатна забезпечити достатньо високий відсоток виробництва електроенергії;
• альтернативна енергетика є шкідливою для довкілля;
• альтернативна енергетика не може швидко замінити традиційну генерацію. 

Усі ці міфи вщент розбиваються об реальний досвід Євросоюзу. Який, як ми знаємо, впевнено, масштабно та швидко розвиває вітрову та сонячну енергетику. Адже енергетична незалежність - одне із ключових питань безпеки та економічної стабільності в Європі. 

‍